TRANSCRIPTUK

Географія.11 кл.Урок 15.Вода та її роль на Землі

24m 15s2,408 words525 segmentsUK

FULL TRANSCRIPT

0:04

[музика]

0:10

Вітаю тема нашого з вами сьогоднішнього

0:12

уроку вода та її роль на

0:21

землі водна оболонка землі або

0:24

гідросфера включає води світового океану

0:26

та

0:27

суходолу водою покрито

0:31

70,8% поверхні

0:34

землі загальний обсяг води становить

0:39

1,386 млрдакубі км

0:43

води Із цієї кількості

0:47

1,341

0:48

млрдм³ води припадає на світовий

0:52

океан друге місце після океану посідає

0:55

вода яка акумулюється в льодовиках

0:57

Арктики і Антарктики 25 мільн кубі

1:01

кмт наступне місце За обсягом займає

1:04

підземна вода вона міститься в

1:06

порожнинах тріщинах і сягає великих

1:09

глибин визначаючи кількість води

1:12

враховують тільки частину доступно

1:14

людству в його господарській діяльності

1:16

орієнтовно цей обсяг дорівнюватиме

1:19

23,4 млнкуі

1:23

км на поверхні суходолу вода міститься в

1:26

озерних улоговинах

1:28

176,4 1000ку км і у річках 2120

1:35

км³ в атмосфері у вигляді водяної пари

1:39

міститься

1:40

12,9

1:41

сякуікмт

1:43

води у біосфері вміщується 2500 ку кмт

1:48

води розподіл прісної води за

1:51

континентами зображено на

1:56

малюнку світовий океан - це єдина водна

2:00

оболонка планети яка сильно розчленована

2:02

загальна його площа дорівнює 361 млн км

2:08

к Міжнародна гідрографічна організація

2:11

від 2000 року розрізняє п'ять океанів

2:14

тихий Атлантичний індійський Північний

2:16

Льодовитий та

2:19

Південний Тихий океан або великий

2:21

найбільший і найглибший він у багато

2:24

разів більше ніж увесь суходіл і охоплює

2:26

половину площі всього світового океану

2:30

на частку світового океану припадає

2:33

майже

2:34

70,8 в усієї поверхні планети інша її

2:38

частина належить континентам і островам

2:41

на материкових територіях містяться

2:43

річки озера підземні води та льодовики

2:46

Усі вони разом це і є

2:48

гідросфера вода в рідкому стані - це

2:51

джерело життєвої енергії для всіх живих

2:58

істот

3:00

енергетична взаємодія океану і літосфери

3:03

відбувається в береговій зоні та на дні

3:05

океану у береговій зоні а також на

3:08

шельфі відбувається глобальний процес

3:10

перетворення енергії прибережних вод

3:12

передусім енергії морських хвиль у міру

3:16

поширення хвиль над прибережним

3:18

мілководям їхня енергія неперервно

3:22

трансформується цю трансформацію

3:24

скеровують два протилежні процеси перший

3:27

розсіювання хвильової внаслідок тертя

3:30

частинок води об

3:32

дно другий концентрація хвильової

3:35

енергії за рахунок її перерозподілу в

3:38

межах тих ділянок де зменшується

3:40

потужність шару

3:42

води якщо домінує перший процес то

3:45

відбувається зменшення висоти

3:48

хвилі за переважанням другого висота

3:51

хвилі

3:53

наростає напрямок і характер течі річок

3:56

залежить від

3:58

рельєфу

4:00

Берегова зона морів і океанів є одним з

4:03

найпотужніших факторів втрати енергії

4:05

яку передає атмосфера

4:08

океану у місцях повної втрати енергії

4:11

накопичується осадовий матеріал

4:13

утворюються доні і прибережні

4:15

відкладення згодом ці відклади

4:18

перетворюються на різноманітні осадові

4:21

породи Таким чином кінцевим результатом

4:24

процесу взаємодії гідросфери і літосфери

4:27

в береговій зоні є нарощування Земної

4:29

кори

4:31

літосфери енергетична взаємодія

4:34

літосфери і океану пов'язані також з

4:36

тепловим потоком що надходить на дно

4:38

океану із земних

4:40

надр як відомо середня величина його

4:43

невелика але в межах середини хребтів і

4:46

перехідних зон

4:48

значна роль впливу ендогенного тепла на

4:51

природні шари води помітна як для

4:53

термічного режиму придонних вод так і

4:55

для розвитку придонних глибоководних

4:57

ландшафтів загалом

5:00

активні надходження ендогенної

5:02

внутрішньої енергії землі в придонні

5:05

шари океану відбуваються під час

5:07

підводних вулканічних вивержень і

5:10

землетрусів вони викликають зміну

5:12

рельєфу дна а також є причинами

5:17

Цунамі під час вулканічних підводних

5:19

вивержень в океан також потрапляють

5:21

вулканогенні тверді продукти та гази

5:24

таким чином це найяскравіший вияв

5:26

взаємодії та взаємозалежності гідросфери

5:29

і

5:30

літосфери не менш важливе значення для

5:33

цієї взаємодії мають зміни рельєфу дна

5:35

океану під дією ендогенних сил ці зміни

5:39

пов'язані з накопиченням товщ осадового

5:41

матеріалу і визначають зміни ємності

5:43

океанських западин

5:53

різний уламковий і розчинений у воді

5:55

матеріал що неперервно приносить річки

5:57

чи утворюються від руйнуван морських

6:00

берегів виноситься у відкрите море і

6:03

відкладається на дні утворюючи морські

6:05

відклади але моря змінюють свої розміри

6:09

за багатомільйонну історію землі вони

6:11

багато разів наступали на материки і

6:14

відступали назад зменшуючись у

6:17

розмірі щоразу Під час наступу вони

6:19

руйнували старі і створювали нові

6:22

відклади вивченням процесів

6:25

осадонагромадження на дні морів

6:27

утворення родовищ корисних палин

6:29

руйнування берегів та інших процесів

6:32

займається морська

6:34

геологія у рельєфі дна океану виділяють

6:37

кілька

6:38

рівнів перший Підводна окраїна

6:43

материків тут спостерігаються геологічні

6:46

структури що утворились на материках з

6:48

родовищами корисних опалин і релікти

6:51

материкового

6:53

рельєфу середня глибина шельфу 200-250 м

6:57

але в багатьох випадках бувають відхи

6:59

хилення від цих величин так наприклад на

7:02

дні Баренцевого моря релікти суходолу

7:05

трапляться до глибин

7:07

350-400 м а в східній частині

7:10

Антарктичного шельфу до 400- 500

7:15

м другий рівень - Це материковий або

7:18

континентальний схил це перехідна зона

7:21

від шельфу до дна світового океану яка

7:23

простягається на глибинах

7:25

2000-200 м іноді до 3000 м

7:30

такий схил спостерігають уздовж шельфу

7:32

Північного Льодовитого

7:34

океану біля Атлантичного узбережжя США і

7:38

Бразилії західного і південного

7:40

узбережжя Австралії та в інших

7:43

місцях у багатьох випадках поверхня

7:46

материкового схилу прорізана підводними

7:48

каньйонами завглившки від кількох сотень

7:51

до півтори-2 сяч метрів і

7:54

більше деякі каньйони виходять на шельф

7:58

або навпаки глибоко опускаються до дна

8:02

океану третій рівень дно або ложа

8:06

світового океану розташоване на глибинах

8:08

від 2500 3000 м до 6 000

8:13

м воно займає близько половини поверхні

8:18

планети у рельєфі дна переважають плоскі

8:21

хвилясті рівнини що відокремлені одна

8:24

від одної підвищенням різного

8:26

походження в Атлантичному Інді і тихому

8:30

океанах є величезні хребти які в

8:32

більшості випадків називають

8:36

серединоокеанічними у них вздовж осьової

8:39

частини простежуються рифтові долини які

8:42

утворилися в результаті розходження

8:43

океанічного дна під впливом конвекційних

8:46

течій мантійної речовини в

8:49

астеносфері Таким чином рельєф дна

8:51

світового океану дуже

8:53

складний основна частина організмів живе

8:56

тільки в морській воді нормальної

8:58

солоності

9:00

залишки організмів створюють осадові

9:02

часом дуже потужні товщі

9:05

порід рух води в океанах і моях має

9:08

велике геологічне

9:10

значення від нього залежить руйнування

9:12

берегів перенесення та диференціація за

9:15

глибиною осадового матеріалу це хвильові

9:19

рухи течі припливи і відпливи

9:22

щоб уявити геологічну діяльність

9:24

рухливих вод наведемо деякі дані довжина

9:28

хвиль за детибального шторму може

9:30

досягати 200 м а висота до 10

9:34

м хвильові рухи зазвичай відчуваються на

9:37

глибині до 50 м зрідка до 100 м у

9:41

відкритих океанах ці рухи іноді можуть

9:43

відчуватися до 150-2 м і

9:47

більше морські течії переміщують велику

9:50

кількість мулистих піщаних і

9:52

галичникових

9:54

відкладів пронівна робота моря особливо

9:57

активно виявляється в береговій зоні тут

10:00

її виконують

10:02

хвилі під час великих штормів вони Б'ють

10:05

по урвистому берегу з величезною силою

10:07

що може досягати 15тн на Мет

10:10

квадтни у внутрішніх морях у Чорному

10:13

морі до 11т намт

10:16

ква і до 70т намт ква в

10:20

океанах унаслідок цього берегова лінія

10:24

відступає руйнування берега моря ударами

10:27

хвиль називається

10:29

ією за наявності крутого берега який

10:32

називають кліфом максимальне руйнування

10:35

відбувається біля підніжжя обриву тут

10:38

поступово утворюється хвилеприбійна ніша

10:41

у результаті відступу берега утворюється

10:43

нахилена в бік моря Підводна поверхня

10:46

яка називається абразивною

10:48

терасою між підводною терасою і

10:51

береговим обривом виникає смуга що

10:53

покрита гравієм галькою та піском яка

10:56

називається пляжем швидкість відст пу

10:59

берега залежить від міцності гірських

11:01

порід і сили удару хвиль у середньому Це

11:04

становить 1-3 м за рік але є випадки

11:08

коли вона досягає 12 м за рік це береги

11:11

Чорного моря які складені неміцними

11:13

осадовими породами

11:16

ще один приклад - це розмив у районі

11:18

узбережжя Грузії біля річки інгурі 16 м

11:22

за рік в результаті хвилевої діяльності

11:25

та вздовж берегових течій утворюються

11:27

різні акумулятивні форми

11:30

бари - це акумулятивні форми що

11:33

простягаються вздовж берега нерідко вони

11:35

бувають досить

11:37

довгими Арабатська стрілка має довжину

11:40

115 км Це один з найбільших у світі

11:44

барів коси - це форми що утворюються

11:47

наростаючи від берега вони також бувають

11:49

великими так Бердянська коса моя довжину

11:53

23 км а тендрівська більше 90 км

11:59

пересипи відділяють лимани від

12:02

моря томболо з'єднують острови з

12:07

берегами на узбережжях морів нерідко

12:09

утворюються акумулятивні

12:11

тераси вони простежуються також уздовж

12:14

Чорного і Азовського морів а утворились

12:17

наприкінці кайнозойської ери осади в

12:20

морях і океанах нагромаджуються за

12:22

певними

12:24

закономірностями знаючи їхнє утворення і

12:26

розподіл можна передбачити місця у

12:29

творення розміщення корисних

12:30

копалин відтворити паливогеографічні

12:34

умови минулих

12:37

епох процес

12:39

осадонагромадження в морях і океанах

12:41

називають

12:44

седиментацією там гірські породи

12:46

утворюються внаслідок нагромадження

12:48

мінералів і гірських порід що були

12:50

принесені здалеку

12:53

річками вітром і айсбергами в результаті

12:56

руйнування

12:57

берегів відк кладання на дні продуктів

12:59

підводної вулканічної діяльності

13:02

життєдіяльності тварин і

13:05

водоростей за походження виділяють

13:07

кілька типів морських осадів

13:11

теригені утворюються за рахунок

13:12

руйнування гірських порід суходолу і

13:14

виносу їх у відкрите море річками

13:16

вітрами та льодовиками

13:19

хемогені утворюються з морської води

13:21

хімічним шляхом і потім осідають на

13:24

дно органогені або біогені утворюються

13:28

за рахунок громадження мінеральних

13:29

скелетів від мерлих безхребетних тварин

13:31

і

13:32

водоростей вулканогені утворюються в

13:35

результаті діяльності підводних

13:37

вулканів полігені осади змішаного

13:48

походження характерною особливістю

13:50

океанічних вод є перебування в постійній

13:52

неперевній взаємодії насамперед з

13:56

атмосферою при цьому світовий океан

13:58

ононе сховище водних запасів планети

14:00

відіграє одну з провідних ролей у

14:02

формуванні неповторного обличчя нашої

14:05

планети світовий океан- найважливіша

14:08

ланка в ланцюзі одержання і

14:09

перерозподілу сонячної енергії по земній

14:12

поверхні якби на землі не було світового

14:15

океану і клімат залежав би лише від

14:17

сонячної радіації то на екваторі б

14:20

середня річна температура дорівнювала

14:23

п33°

14:24

заце а навколо полюсів

14:27

-32° за цельсім але завдяки саме

14:31

океанові переміщенню повітряних мас

14:34

також гігантським океанічним течям

14:37

сонячна енергія розподіляється більш

14:40

рівномірно по всій поверхні

14:42

землі світовий океан не тільки зіграває

14:45

суходіл він майже єдиний резервуар води

14:48

і забезпечує через атмосферу суходіл

14:51

вологою понад 85% об'єму атмосферних вод

14:55

які беруть участь у круго оббігу

14:57

утворюється за рахунок випаро з поверхні

14:59

світового

15:00

океану вода Що випаровується з поверхні

15:03

світового океану дає не тільки вологу

15:05

біосфері та суходолу а й значно впливає

15:08

на інші фізико-географічні

15:11

умови так наприклад пара води яка

15:14

перебуває в атмосфері пропускає

15:15

короткохвильову сонячну радіацію і

15:17

затримує довгохвильове випромінювання

15:20

сонця тропічні циклони належать до

15:24

найгрізніших явищ

15:26

природи виникають вони на те тепми

15:29

водами тропічних морів і супроводжуються

15:31

людськими жертвами руйнуваннями

15:33

величезними

15:35

збитками постійно діючі процеси в океані

15:38

атмосфері і на поверхні континентів рух

15:40

повітряних і водних мас вологообіг тісно

15:43

пов'язані оним з одним і утворюють

15:45

систему яка перебуває в певній рухомій

15:49

рівновазі зміни в одному процесі

15:52

впливають на перебіг

15:57

інших

16:02

особливу роль в мікропроцесах взаємодії

16:04

океану і атмосфери відіграє тепловий

16:06

баланс океану у тропіках взимку і улітку

16:09

діють приблизно однакові теплові потоки

16:11

а в середніх широтах океан віддає мало

16:14

тепла влітку і набагато більше

16:17

взимку максимальні теплові потоки в

16:19

атмосфері рухаються над теплими

16:21

океанічними течми наприклад Гольфстрім і

16:25

Куросіо вплив гольфстріму дуже

16:27

позначається на природі Північного

16:29

Льодовитого океану ця течія приносить

16:31

45% річної кількості тепла в північні

16:35

моря саме завдяки гольфстріму на

16:37

північному узбережжі Європи значно

16:39

тепліша ніж у Північній Америці на тих

16:41

самих широтах а поблизу південних

16:43

берегів Норвегії температура досягає

16:45

середньорічної температури

16:48

Києва роль такої самої печі відіграє

16:51

кросіо для

16:52

Японії є багато холодних течій які також

16:56

впливають на клімат так із моря бафіна

16:59

виходить Лабрадорська

17:01

течія яка несе холодну воду з айсбергами

17:04

з полярних морів вважають що саме вона

17:07

була причиною трагічної загибелі

17:09

Титаніка в 1912

17:11

році холодна Перуанська течія біля

17:14

берегів Південної Америки помітно

17:17

впливає на атмосферні процеси в цьому

17:19

районі повітряні маси проходячи над

17:22

холодними водами цієї течії не

17:24

насичуються вологою і не приносять

17:26

опадів на материк

17:29

саме тому на узбережжі західних скилах

17:31

Ант не буває опадів по кілька років

17:34

район пустелі

17:43

Атакама ресурси світового океану

17:46

поділяють на біологічні мінеральні

17:48

енергетичні рекреаційні

17:50

це ресурси що вже видобувають або можуть

17:52

видобувати з води прибережної частини

17:55

дна та надер океанів і морівло гчні

17:58

ресурси океанів це риби кити молюски

18:01

кальмари мідій тощо ракоподібні краби

18:04

креветки кріль тощо деякі види

18:06

водоростей що використовують для

18:08

виробництва продуктів харчування і

18:10

одержання цінних речовин для

18:12

промисловості сільського господарства

18:14

медицини вони належать до

18:16

відновлювальних

18:18

ресурсів загальну масу живих організмів

18:20

світового океану оцінюють приблизно в 35

18:23

млрд

18:24

тон Глобальне потепління призводить до

18:27

зміни розмі рибних

18:29

ресурсів показовим прикладом є зміни що

18:32

відбуваються в північному льодовитому

18:34

океані таммнення льодовикового покриву

18:37

що призводить до докорінних змін

18:38

середовища проживання різних видів риб

18:41

адже зміни відбуваються швидше ніж вони

18:43

можуть пристосуватися до цих змін обсяги

18:46

поповнення рибних запасів видобування

18:48

яких становить від 4/5 до 910 усього

18:52

морського промислу досягає 200 млн тон

18:56

щорічно основними районам вилову рибиу у

18:59

світі є шельфові ділянки що займають

19:01

7-8% площі світового океану і

19:04

забезпечують 90% обсягів вилову а також

19:08

центральна частина Тихого океану

19:10

прибережні води островів океані та

19:13

північнона

19:15

Атлантика найбільші рибопромислові

19:18

країни світу - це Японія Росія Китай США

19:21

Чилі Норвегія Індія республіка Корея

19:23

Данія Таїланд Індонезія Велика

19:27

Британія найбільше риби у відкритому

19:29

океані українські кораблі виловлюють

19:31

біля берегів Марокко дедалі більшого

19:35

розвитку набуває штучне розведення на

19:37

фермах та морських плантаціях деяких

19:39

видів молюсків водоростей що дістали

19:41

назву Мари

19:45

культури мінеральні ресурси океанів

19:47

представлені нафтою газом групою твердих

19:50

корисних

19:51

копалин перспективними регіонами для

19:54

видобутку нафти та газу є 13 млн ккім

19:58

шельфової зони світового

20:01

океану геологічні запаси нафти оціні в

20:04

0,3 трильна тон а газу у 140 трилн

20:12

м³ світовий видобуток нафти шельфу

20:14

становить 1/4 загальних обсягів газу

20:19

10 найінтенсивніше видобування ведеться

20:23

в перській Мексиканській затоках затоці

20:25

маракайбо північному каспійському морях

20:30

підводне видобування кам'яного вугілля

20:32

на шельфі здійснюють Нова Зеландія

20:34

Канада та

20:37

Австралія у перспективі зростатиме

20:39

видобування залізних руд міді нікелю

20:41

олива титану сірки фосфоритів

20:44

будівельних матеріалів та інших видів

20:46

корисних копалин із дна океанів і морів

20:49

підраховано що води світового океану

20:52

містить понад 60 хімічних

20:55

елементів з морської води видобувають

20:57

багато та кухонної солі 1/3 солі що

21:00

споживають люди магнію хрому

21:03

калію зростає використання опрісненої

21:06

морської води Кувейт Казахстан Японія

21:08

Туркменістан

21:10

Азербайджан енергетичні ресурси океану -

21:13

Це принципово доступна механічна та

21:15

теплова енергія його

21:17

вод поки що з енергетичних ресурсів

21:19

світового океану найбільше

21:21

використовують енергію припливів і

21:22

відпливів яку вчені оцінюють в 1 млрд

21:27

Квт перша Промислова припливна

21:29

електростанція діє у Франції по гірлі

21:31

річки

21:33

ранс рекреаційні ресурси - це сукупність

21:36

природних природно-технічних

21:38

соціально-економічних комплексів і їхніх

21:40

елементів що сприяють відновленню та

21:43

розвитку фізичних і духовних сил людини

21:46

її

21:48

працездатності розрізняють природні та

21:50

соціально-економічні або природні і

21:52

культурно-історичні ресурси рекреаційної

21:56

діяльності на характер використання

21:59

рекреаційних ресурсів надзвичайно

22:00

впливає екологічний стан території

22:03

забрудненість вод повітря грунтів

22:05

стабільність у соціа-політичному житті

22:07

суспільства економіці

22:10

країни на сучасному етапі стали

22:13

популярними туристичні подорожі на

22:15

кораблях

22:16

круїзи підводне

22:18

полювання спортивне

22:21

рибальство

22:23

віндсерфінг подорожі на яхтах

22:25

катамаранах тощо світовий океан як

22:29

ресурс - це 80% вулканічної діяльності

22:32

планети

22:34

93% тепла

22:36

планети 60% мегаполісів розміщено на

22:40

його

22:41

берегах 30% видобування сирої нафти

22:46

80% перевезень у міжнародній торгівлі

22:51

тощо вода є основою життя на

22:55

Землі великі маси світового океану

22:58

накопичують соняшне випромінення та

23:00

поглинають більшу частину викидів різних

23:02

газів у тому числі внаслідок людської

23:06

діяльності різні частини світового

23:08

океану мають відмінні між собою режим

23:11

циркуляції води льодовий режим

23:13

солонність

23:15

тощо велике значення при цьому має вплив

23:19

людини не тільки океан має віддавати

23:22

людям свої багатства а й люди повинні

23:24

раціонально їх використовувати усе це

23:26

можливо якщо в те розвитку морського

23:29

виробництва враховувати Збереження та

23:31

відтворення біологічних ресурсів океанів

23:33

і

23:34

морів і раціонально використовувати їхні

23:37

мінеральні

23:39

багатства за такого підходу світовий

23:42

океан допоможе людству розв'язання

23:44

продовольчої водної та енергетичної

23:49

проблем Всесвітній день океані

23:51

відзначають 8

23:56

червня

23:59

на цьому ми з вами завершимо розгляд

24:00

нашого з вами сьогоднішнього уроку з

24:02

теми вода та її роль на землі я бажаю

24:05

вам всього найкращого Бережіть себе і до

24:08

наступної

24:11

зустрічі

UNLOCK MORE

Sign up free to access premium features

INTERACTIVE VIEWER

Watch the video with synced subtitles, adjustable overlay, and full playback control.

SIGN UP FREE TO UNLOCK

AI SUMMARY

Get an instant AI-generated summary of the video content, key points, and takeaways.

SIGN UP FREE TO UNLOCK

TRANSLATE

Translate the transcript to 100+ languages with one click. Download in any format.

SIGN UP FREE TO UNLOCK

MIND MAP

Visualize the transcript as an interactive mind map. Understand structure at a glance.

SIGN UP FREE TO UNLOCK

CHAT WITH TRANSCRIPT

Ask questions about the video content. Get answers powered by AI directly from the transcript.

SIGN UP FREE TO UNLOCK

GET MORE FROM YOUR TRANSCRIPTS

Sign up for free and unlock interactive viewer, AI summaries, translations, mind maps, and more. No credit card required.